Проблема транспортування середовища з високою чи низькою температурою виникає у економіці, а й у побуті. Вона пов’язана, наприклад, з ефективною роботою системи центрального опалення, гарячого водопостачання будівель, кондиціонування системи.
У цих випадках енергія зазвичай генерується в місці, віддаленому від місця її використання, що пов’язано з втратами енергії і, отже, з погіршенням кінцевих параметрів середовища.
Для мінімізації цих втрат використовується ізоляція технологічних трубопроводів з використанням доступних та ефективних теплоізоляційних оболонок.
Як вибрати тип ізоляції
Тип теплоізоляції вибирається виходячи з низки критеріїв. Основні з них:
- температура середовища, що транспортується;
- місце теплоізоляції (зовні, під землею, у воді, усередині будівлі, у підвалі тощо);
- реконструкція старої чи будівництво нової установки;
- фінансові та виконавчі можливості інвестора.
Типова теплоізоляція трубопроводу складається з двох основних елементів:
- теплоізоляційний шар з відповідного для цих умов матеріалу (наприклад, скловати, базальтової вати, мінеральної вати, спіненого поліуретану, спіненого поліетилену, спіненого синтетичного каучуку, полістиролу);
- захисний шар, що оберігає ізоляційний матеріал від зовнішніх впливів (зокрема – від механічних пошкоджень, вологи, агресивних хімічних реагентів, сонячних променів тощо).
Теплоізоляційна оболонка зазвичай містить обидва ці елементи, тому є закінчену систему теплоізоляції. Асортимент теплоізоляційних трубок, що випускається, відповідає діаметрам труб, що використовуються в монтажній практиці, а доступні товщини трубок дозволяють ізолювати фактори різних температур.
